Широкомасштабне вторгнення змінило українське суспільство загалом і броні-спільноту зокрема. Попри роки існування переважно в російськомовному середовищі, значна частина українських броні поступово дистанціювалася від нього та почала формувати окрему гілку субкультури, яка продовжує активно розвиватися. Але хто вони — сучасні українські броні? Що спонукає їх творити українською, розвивати власні спільноти та залишатися частиною субкультури навіть через понад десять років після її появи?
Аби знайти відповіді на ці питання, я поспілкувалася з трьома активними учасниками:
Киянин ZaDivanom — творець Telegram-каналу «Кантерлотські Перепічки», однойменного сайту та YouTube-каналу, що стали одними з найпомітніших майданчиків української броні-спільноти останніх років.
Харків’янка DenHare — перекладачка культового роману-епопеї Fallout: Equestria, одна з найпомітніших діячок українського броні-перекладацького середовища.
Львів’янин GreenLion — мультифандомний митець, значну частину творчості якого займає броні-культура. Виконавець каверів на популярні й культові броні-композиції, перекладач та автор фанфіків.

З чого почався ваш шлях у субкультуру броні?

ZaDivanom. Ще в ранньому підлітковому віці, десь у 2016, побачив по телевізору My Little Pony (надалі MLP, примітка редактора) й вирішив глянути, бо чув про нього часто. Тож коли воно попалося то вирішив особисто дізнатися що воно таке. Сподобалося, так й затягнуло.

DenHare. Стала цікавитися поні та загалом субкультурою через свого колишнього хлопця, приблизно у 15 років, бо він, на той момент, був броні. Тоді я робила різні хенд-мейд речі для нього (шила іграшки, писала фанфіки, робила дармовиси, 3D моделі та малюнки), а вже після початку повномасштабного вторгнення взялася за переклад фнафіку по MLP, щоб також внести щось від себе у розвиток українських броні.

GreenLion. Перша зустріч з броні, була в мене в 2017 році на фурконі Wuff, де одна з учасниць виконала найпопулярнішу пісню Lullaby for the Princess. Також я дізнався з флаєру, що існує Бронукон, на жаль тоді я не сильно заглибився, навіть коли спробував подивитися перші серії My Little Pony. Здалося дуже дитячим.
Все почалося в кінці 2021 року, коли я був в гостях у друга. Він під час роботи включив мультсеріал MLP на фоні, приблизно п’ятий сезон, де все виглядало інакше і тому що я ніяк би не зміг переключити. Саме тоді, я зрозумів, що мені подобаються поняхи. А те що мені починається подобатись, вимагає від мене повне занурення.

Якими були уявлення про броні до знайомства з фандомом і як вони змінилися?

ZaDivanom. Уявлень взагалі не було, адже я не знав про їх існування. Навіть коли почав дивитися то не думав, що є ціла спільнота з дорослих фанатів. Потім десь в інтернеті почув слово «броні» але спочатку не знав що воно значить, й тільки в році десь 2017 зрозумів хто це. Став досліджувати вже не тільки серіал, а і комьюніті. Враження про нього було як про веселу, цікаву й лампову спільноту.

DenHare. Я в принципі не думала, що мультсеріал про поні може зібрати навколо себе таку аудиторію. Навіть не здогадувалася про існування броні до знайомства з колишнім. Тоді я дуже здивувалася, що фандом налічує у собі багато чоловіків та хлопців різного віку, яким подобається, здавалося б, мультсеріал для жіночої аудиторії.

GreenLion. В мене не було передчасних уявлень про броні. Як вже казав, я знав про їх існування, ще до глибшого знайомства. Можна сказати, трохи заглядав до їх груп та медіа. Сильної відмінності від фандому фурі, я не побачив, окрім чіткої бази їхньої любові до всесвіту MLP. Сильних змін ставлення не зазнало, але точно знаю, що ця спільнота стабільно активна навіть після завершення серіалу.

Були моменти, коли броні вас щиро дивували — як у хорошому, так і в поганому сенсі?

ZaDivanom. Так, мене в хорошому сенсі часто дивувало як броні захоплено розвивають свою субкультуру неймовірно якісними й великими проектами. Створюють, зазвичай на чистому ентузіазмі, тисячі пісень, анімацій, книг на сотні й навіть тисячі сторінок, які написані не просто як підліткові фанфіки, а продумані якісні твори. А ще те, що все це виходить навіть коли довго немає офіційного контенту. Фандом може тривалий час підтримувати себе на чисто фанатський творчості. Зі здивувань в поганому сенсі, звісно чув історії про окремих фріків (як та сама банка з Рейнбоу Деш), але їх меншість порівняно з гарними особистостями й подіями в фандомі.

DenHare. Здебільшого, дивували у хорошому сенсі. Створенням фанатських пісень, коміксів, фанфіків.

GreenLion. Можна сказати, що трохи дивує їх активна творчість, і це добре для тих, хто тільки буде приєднюватись. Хоча я і чув про звинувачення у насильстві, бачив найгірші фанфіки, та знаю про бідну Рейнбоу Деш у банці. У броні теж є не дуже хороші моменти, але, на жаль, це є всюди.

Що спонукало почати творити про поні? Чим саме ви займаєтесь?

ZaDivanom. Те що я в принципі творча людина й мені постійно хочеться щось таке робити, а в творчий атмосфері такої субкультури важко залишатися осторонь й лише спостерігати.
В творчість цього комьюніті я зайшов ще в 2020-2021 коли почав спілкуватись й співпрацювати з російськомовними творцями, такими як Майстер Тайм та його командою з розробки гри Шерлок Твай в якій я активно брав участь як тестувальник. Надихаючись контентом Тайма в основному, мене зацікавила озвучка.
Так в 2021 я почав робити деякі комічні озвучки мініепізодів Млп суржиком, які не були опубліковані, а також озвучив анімацію Сарай,Мов українською. Також був канал з озвучками японського блогера Sora The Troll російською, який не пов'язаний з Млп.
Але настав 2022 рік, війна, я майже одразу припинив ведення російськомовних каналів й соцмереж а в серпні 2022 зрозумів що треба розвивати український фандом. Так було створено телеграм канал Кантерлотські Перепічки де були переклади мемів українською й попри мої очікування канал дійсно став набирати підписників, тож через півроку, в січні 2023, я створив також одноіменний Ютуб канал на якому виходять авторські відео, інколи озвучки, а також українізації іноземних каверів на пісні з Млп
А ще через рік було створено й сайт Кантерлотські Перепічки який спочатку був просто місцем для перегляду Млп українською без реклами а потім став цілим хабом для українських Броні де вони можуть ділитися власними думками, контентом та чим завгодно в постах, а також читати десятки фанфіків й книг перекладених українською, й надалі всі ці ресурси продовжують розвиватися й привлікати до себе як звичайних Броні так й творців фандому.

DenHare. Спочатку інтерес до мого колишнього хлопця, пізніше початок повномасштабної війни і прагнення внести частинку себе у українську частку фандому. Займаюся: малюванням, написанням фанфіків та перекладами.

GreenLion. Я почав творити в субкультурі броні, через нішу, яка мене цікавила — музика. Мене сильно обурювало, що в Україні не було чогось подібного, що давало натхнення творити. Тому я обрав шлях кавер-музиканта, щоб довести, що в нас може бути своє.

Які найбільші виклики виникають у процесі творчості?

ZaDivanom. Мабуть, лінь, технічні обмеження, як то відсутність якісного обладнання, а також брак вмінь в деяких сферах. Втім, останнє слугує приводом навчатися новому.

DenHare. Страх недогодити спільності і отримати ґейт у свій бік.

GreenLion. Все починається з вибору пісні для каверу. Її треба перекласти так, щоб слова передавали той сенс і темп, що вкладені у оригінал. Саме цей мозковий штурм забирає найбільше сил та часу. Подальший запис вокалу йде простіше, бо цей процес можна відкласти на триваліший період.

Відвідували конвенти або фанатські зустрічі? Які враження вони залишили?

ZaDivanom. Ніколи не був на конвентах, але хотів би колись відвідати. В Україні також проводяться круті заходи, такі як БронУкон — найвідоміший український броні конвент. З тих відео та фото які я бачив за різні роки — досить затишні й веселі заходи.

DenHare. Не відвідувала жодну з подібних подій.

GreenLion. Так, вже давно відвідаю різні конвенти починаючи з 2016 року. Навіть сам колись мав нагоду збирати фанатські зустрічі. Паралельно були зустрічі з бронями до того, як зміг приїхати на свій перший БронУкон в 2023 році. Враження були позитивні. Багатьох людей я вже знав — приємно коли ти на конвенті зовсім іншої субкультури, з кимось познайомився вперше, що дало поштовх до нового спілкування, тож атмосфера була файна.

Стикалися з нерозумінням або дискримінацією через свою приналежність до субкультури?

ZaDivanom. Жодної дискримінації немає, лише було нерозуміння від одного з друзів, але це було роки тому.

DenHare. Не зовсім. Здебільшого, серед родичів (батьків) я замовчую майже всі свої гобі, але мої друзі та чоловік мене підтримують.

GreenLion. З початком своєї творчої діяльності в броні субкультурі, я не відчуваю дискримінацію від сторонніх осіб, не дотичних до неї. Якщо не нав’язувати свої погляди, ніхто і не буде проти того, чим ти цікавишся.

Чи змінилося щось в українському броні-просторі після 2022 року?

ZaDivanom. Так, змінилося дуже багато — він почав існувати як український. До цього навіть українські творці творили іншими мовами, а для звичайних броні українського контенту банально не було. Це схоже на загальну ситуацію з українським ютубом до і після 2022, але в броні українського контенту було, мабуть, ще менше: лише офіційні озвучки серіалу, повнометрівок, та кілька каверів, що можна було перерахувати на пальцях.
Зараз же з'являється дедалі більше українського. Деякі старі творці, як Флеттер Грін, переходять на українську а деякі нові лише починають творчий шлях.

DenHare. З одного боку, стало більше контенту, але з іншого, цього контенту досі мало. Особливо якщо порівнювати з іншими мовами, коли йдеться про відео на ютубі, фанфіки чи переклади.

GreenLion. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, ком'юніті українських броні сильно відірвалося від споживання іншомовного контенту, та по-малу почало формувати паростки власного. І це вже дало свої плоди, як от створення власного сайту Кантерлотські Перепічки та переклади популярних фанфіків. Також зауважу, що деякі команди на ютубі, як Hibikit та Солов’єVox мали декілька проєктів по MLP, що точно вказує на вплив субкультури броні.

Чому ви вирішили творити українською, попри більшу російськомовну аудиторію?

ZaDivanom. До 24 лютого робив, хоч й рідко, бо цього не було, а мені було цікаво це зробити. Можна сказати — по приколу. А після початку широкомасштабної війни — бажання в мені залишилося, але додалося ще і те, що продовжувати творити російською було б морально й внутрішньо неприйнятно.

DenHare. Я не толерую росіян, російську мову і не прагну бути часткою культури, яку вони можуть привласнити. Крім цього, мені морально важко навіть уявити себе частиною російської культури після скидання росіянами мін, авіабомб, градів та бпла біля мого дому, які завдали мені і моїм рідним невимовного жаху.

GreenLion. Ох, це найскладніше питання, бо мої намагання творити контент тягнуться ще з 2017 року. Я під впливом ютубу, де українського майже не було, теж намагався робити іншомовний контент, гадаючи що це норма, яка надасть мені багато переглядів та аудиторії. Нічого цього вже не існує в ютубі, або ніколи туди не потрапляло.
Маючи мінімальне входження в ютуб та твіч в 2021 році, я переосмислив свої погляди і чітко вирішив бути українським творцем.

Чи відчуваєте ви розрив між українською та російськомовною частиною фандому?

ZaDivanom. Український фандом, мабуть, не такий масштабний через меншу кількість аудиторії й творців, а також менший термін активного розвитку. Тому так, розрив доволі відчутний.

DenHare. Так. Російськомовні представники фандому часто намагаються тягти в українськомовний простір елементи російської культури броні. Зокрема переклади, ігри, фанфіки та комікси.

GreenLion. Дуже відчуваю. На жаль, через довгу русифікацію більшість українців не сприймали серйозно україномовний контент та продовжують споживати іншомовний. Через це я і почав творити, сподівався надихнути когось долучтися, аби заповнити прогалини. Переключити увагу українських броні на те, що тепер вони можуть споживати контент українською. Було втрачено багато часу, але маю надію, що українці зможуть з часом надолужити цей відрив.

Що саме, на вашу думку, дає людям броні-культура?

ZaDivanom. Для кожного своє. Одним дає просто спільноту за інтересами, іншим майданчик й натхнення для реалізації креативу і творчості в найрізноманітніших сферах, третім — затишне й нетоксичне місце в якому можна знайти гарних друзів.

DenHare. Броні-культура дає можливість самовиражатися та шукати собі друзів.

GreenLion. Радість. Хтось знаходить друзів, хтось натхнення, або щось цікаве для віддушини в житті, хтозна. Тут можна проводити ціле опитування серед броні.

Чи змінила ця субкультура вас як людину? Якщо так — як саме?

ZaDivanom. Оскільки я в субкультурі з доволі раннього віку, то важко сказати чи був би я іншим без броні. Може мав би менше мотивації і натхнення робити те, що роблю, якби це було для інших фандомів. Можливо, було б менше доброти всередині.

DenHare. Так. Ставши часткою цієї культури, я відкрила в собі можливості: писати, малювати, перекладати і створювати багато творчих проєктів.

GreenLion. Субкультура радше дала мені щось цікаве для пізнання: натхнення для моєї творчої натури, нові історії, які можна почитати, цікавих персонажів та драйвову музику. Вона стала новим шматочком пазлу мого життя.

Як ви оцінюєте сучасний стан броні-культури загалом і української гілки зокрема?

ZaDivanom. Як я казав раніше, броні можуть існувати довго навіть без офіційного контенту, але все ж саме він об'єднав навколо себе всіх цих людей. Наразі йде найдовша історична пауза з 2010, а офіційні серіали не виходять вже понад рік. Невідомо точно коли вони з'являться й в якому вигляді. Це негативно впливає на дух та зацікавленість в фандомі, зокрема в українському. Загалом, субкультура зараз не така активна як у минулі роки.

DenHare. Не сказати, що дуже погано. Але українським броні сильно бракує офіційних видань коміксів, книг і різного офіційного мерча, який в Україну не завозять. Також, на мою думку, не вистачає творчих людей, що писали би чи перекладали фанфіки.

GreenLion. Дуже позитивно. Багато хто досі активний, хтось навіть повертається чи робить ремастери своєї творчості, що вельми радує мене як учасника, який прийшов вже після піку активності. Українська гілка не така активна, як колись, але також не затухає та намагається щось створювати. Як приклад — я.

Як ви бачите майбутнє української броні-спільноти?

ZaDivanom. Думаю, наступні кілька років вона повільно розвиватиметься. З виходом шостого покоління, чи що там буде, розвиватиметься трохи швидше. Треба аби Husbro і пов'язані компанії, з ліцензією на MLP, створили щось масштабне, якісне і довгострокове, як четверте покоління, тоді можна заживити фандом ще на роки вперед.

DenHare. Сподіваюся, що у майбутньому, з появою нових українськомовних поколінь дітей і підлітків, українська броні-спільнота зможе повністю відділитися і повноцінно розквітнути, маючи вдосталь свого контенту.

GreenLion. Якщо броні України не будуть звертати з оновленого шляху розвитку, то з часом в них буде дуже розвинений осередок власної культури, щоб повністю перекрити потребу в споживанні ру контенту. Сподіваємось, що дедалі більше людей з субкультури долучатимуться до активного створення та підтримки україномовного контенту.

Післямова
От і вийшов останній великий матеріал зі запланованих)) Втім, це не значить, що матеріали в мене скінчилися: есе та рецензія будуть опубліковані дещо пізніше, оскільки не відповідають моїм стандартам якості (писала їх за мінімальними вимогами та в останній день дедлайну). Також, по-секрету додам, що пишу новий абсолютно новий матеріал. Обійдемось без зайвих подробиць, скажу лиш те, що червоному сонцю у білому небі личить поняш спів))
Дякую, що читали й до зустрічі наступного тижня!
Ваша археологічна-антропологиня та журналістка — Поліна Княсефа.

Автор ілюстрації: manachaaaaaaaa